ІПОДИЯКОН

1. Чин церковнослужителя, у якому посвячений має право й обов'язок допомагати при здійсненні архиєрейського богослужіння: одягати архиєрея, тримати й подавати йому дикирій та трикирій тощо; 2. Особа, посвячена в цей чин; розм. піддиякон

СЦОТ (Словник церковно-обрядової термінології) 

T: 0.050809346 M: 1 D: 1